|
Короткий зміст: Чоловік і дружина роблять покупки в супермаркеті. Поки вони молодята і їм важко знайти спільну мову. Але ось минуло кілька років...
Авторство: Меньшиков Віталій і Попов Євген, м. Пермь, прислала Лілія Меньшикова
Українська версія: Бойко Таїса та драматична команда, м. Меризвіл, Вашингтон, США
Дійові особи: автор, чоловік Степан, дружина Люба, сусід Інокентій Петрович, звукооператор
Реквізит: газети/купони, крісла, кермо, ключі, корзини для покупок, список покупок, коробка цукерок, продукти для покупок, майонез, соус, стіл, фартух, спортивні штани для чоловіка, стіна (плакат), комп’ютер/ноут-бук, матеріал для шиття, розетка, викрутка, вуса для І. П., скатертина, чашки, блюдечка, чайник, пироги, серветку, музика/звуки до різних сцен.
Дія 1. Чоловік і дружина збираються і їдуть за покупками в «Вал-Март»
(Чоловік закриває вхідні двері, дружина передивлюється газети.)
Чоловік: Люба, куди ми їдемо, в «Вал-Март»?
Дружина: Давай в «Райдугу»!
(Вони сідають у машину)
Чоловік: Добре, їдемо тоді!
Дружина: Нє, краще давай поїдемо в «Фред-Маєр»? Тут знижки хороші, купляєш одну кукурузу, а дві бесплатно. А в Вал-Марті взагалі, рибні консерви три на долар, а кілограм курячих стегенець долар двадцять-п’ять.
Чоловік: Так, я не зрозумів ми їдемо в «Фред-Маєр» чи в «Вал-Март»?
Дружина: У «Вал-Март»! А по дорозі назад можна і в райдугу заїхати.
Чоловік: Все, їдемо, поки ти знову не передумала.
(Чоловік і дружина їдуть на машині, обов'язково потрібне кермо. Дружина продовжує передивлятися газети.)
Дружина: ааааааааааа ... (Дружина хапається за кермо, звук гальмів)
Чоловік: Що там (пошепки)?
Дружина: Кішка!!!
Чоловік: Що кішка?
Дружина: Ти кішку ледь не задавив!
Чоловік: (видих) Мила моя, розумієш, у кішки сім життів, у машини чотири колеса, вона в будь-якому разі б вижила. А у нас одна машина і одне життя! (Пауза) Ну, що, їдемо далі?
Дружина: Так ... (Розгублено)
Чоловік: Добре, тільки ти кермо відпусти, будь ласка.
Дія 2. Чоловік і дружина в «Вал-Марті»
(Наперед можна розкласти продукти по столах, щоб чоловік та дружина ходили по залі.)
Дружина: Ну, що ж, дорогенький, щоб прискоритися, ми з тобою розділимося. Тобі потрібно взяти: консерви, зелений горошок, кукурудзу, (показує список) тут все написано. Зустрічаємося на 13-й касі.
Чоловік: Добре.
(Дружина сміливо набирає продукти, наспівуючи. Чоловік розгубився.)
Автор: Тим часом, після походів у відділ побутової техніки, напоїв, кондитерських виробів, чоловік, перебуваючи в хлібному відділі, залишив всяку надію знайти майонез «Ряба» на перепелиних яйцях, кукурудзу, зелений горошок... В кошику бовталася лише коробка цукерок, але дружина не просила його це купувати.
Чоловік: Майонез на хліб мажуть, значить, десь тут...
(Чоловік і дружина зустрічаються. Чоловік тримає в руках соус.)
Автор: Таким чином чоловік до свого великого здивування на обличчі дружини побачив чимале розчарування.
Дружина: Ти все купив?
Чоловік: Майже!
Дружина: А перець болгарський де?
Чоловік: Забув.
Дружина: А соус? Подивися, написано ж «ГМО», навіщо ти його береш?
Чоловік: Та, я так, щось не помітив...
Дружина: (похитує головою) Степане, Степане...
Думки дружини: (дружина відвертається від чоловіка і говорить до публіки.) Ну, от, постійно він так, говориш йому, а він все повз вуха пропускає!
Дружина: Ну, що з тобою робити, я піду наберу інше, а ти хоч чергу займи.
Автор: Коли продукти були закуплені, подружжя благополучно повернулося додому. Минуло кілька років, тепер вони вже навчилися розуміти один одного з півслова і півпогляду. Якось раз повернувшись знову після походу по магазинах додому, їх чекав черговий каприз долі, а діло було так.
Дія 3. Розетка
(Чоловік та дружина сидять за столом у кухні, позаду них стіна. Чоловік щось робить на комп’ютері, дружина шиє/в’яже/нарізає їжу.)
Дружина: Степане, я тебе давно прошу перенести мені цю розетку на іншу стіну. Ти ж електрик!
Чоловік: А я тобі ще раз кажу, тут стіна тонка (стукає по стіні), можемо до сусідів дірку зробити.
Дружина: Ну, будь ласка! Дуже тебе прошу!
Чоловік: Добре, сама напросилася (хитає вказівним пальцем), зроблю!
Автор: Як і слід було очікувати, за законом жанру, при демонтажі розетки, була знеструмлена не тільки сусідня розетка (мигає світло), але й випав шматок стіни... І тепер, в отриманому отворі Степан та Люба споглядали збентежене обличчя здивованого сусіда.
Інокентій Петрович (сердитий і з бородою, визирає в отвір, намальований на плакаті): Що?! Розширяємося?! (Твердо і протяжно)
Автор: Тут Степан та Люба згадали (переглядаються), що потрібно триматися разом...
Чоловік: Ой, Інокентій Петрович, просто ми за Вами заскучали... Може на чай зайдете з ватрушками? Любаня недавно спекла!
Дружина: А поки ми чай п'ємо, Стьопа подумає, як краще стіну закрити!
Інокентій Петрович: А пироги з чим?
Дружина: З маком!
Інокентій Петрович (добрішає): Добре, йду!
(П'ють разом чай. Спілкуються.)
Інокентій Петрович: А знаєте, я ж якраз збирався цю розетку перенести! Степане, сам розумієш, дружина зовсім надокучила (зітхає)... Тільки викрутку підніс, а там вас побачив... (Збирається йти) Ех, спасибі за чай, і що допомогли демонтувати розетку. Я собі парочку візьму, як то кажуть як компенсація. На наступний раз як будуть пироги можете просто постукати, не обов’язково стіну ламати. (Степан та Люба махають головами в знак згоди.) До побачення!
(Сусід йде)
Чоловік: Слухай, як ми з тобою зорієнтувалися!
Дружина: А наш же сусід ласун!!!
Чоловік: Все чудово виходить, коли ми з тобою працюємо, як одна команда!
Автор/Мораль: Так і ми вам бажаємо, дорогі молодята, щоб всі капризи долі ви проходили разом, як одна команда! (останню фразу “як одна команда” автор може сказати з чоловіком та дружиною.)
КІНЕЦЬ
См. эту сценку на русском языке Муж и жена – команда одна
|
Сценки на свадьбу