Авторство: Анна Шапова, м. Львів, ц. "Голгофа" (Украина).
Дійових осіб – 7 (1-й і 2-й ведучі студії, Ангел (Бог) і ще 4 людей ( двоє з них - головні герої)
Дія перша 1. Дорогі друзі! Нарешті у нашу студію завітала відома всій Україні знаменита і неповторна музична група «Дорога в небо»! (назву можна перемінити) Зустрічайте! Під оплески і крики виходить група ( Мають бути гітара, піаніно і, по бажанню, ще щось). Сідають. 2. Ох, ви навіть не уявляєте, яка це для мене честь приймати вас у своїй студії! Ви своїми піснями сколихнули всю Україну! Ваша щирість, ваші почуття торкаються наших сердець! А: дякуємо, дякуємо! Дуже приємно чути такі слова! Б: ми дуже раді, що Бог так діє через наші пісні! В: і ми завжди готові поділитися своїм талантом з вами. 1. Ну так заспівайте нам! В: із задоволенням! Стають на свої місця і починають співати «Ти поклич, я почую…» ( Ця пісня підходить до змісту сценки) Співають з емоціями, підносять руки до неба, закривають очі і т.п. Треба показати, що це від душі. Після закінчення сідають по місцях. 2. О! Ви прекрасно співали! .. А тепер настав час для інтерв’ю – і ми, і глядачі з нетерпінням чекаємо, коли ви поділитеся з нами секретом вашого успіху. В: Так тут і секрету ніякого немає. Просто перед кожним нашим служінням ми тяжко працюємо. Репетиції по 3-4 години даються не легко. І весь час треба слідкувати за тим, аби не покалічити своє горло. Щось не те з’їв чи випив – і все. Пиши-пропало. Б: так, те що ми відповідально ставимося до свого служіння відіграло велику роль у тому, що ми досягли таких результатів. Проте не треба забувати, що без Божої допомоги ми б не сиділи зараз перед вами. Наша група перед кожним виходом не сцену звертається до Бога у спільній молитві. Г: ми просимо Господа помогти нам прославити Його так, як Він цього достойний. Б: і Він нас чує! 1. А як щодо вашого життя поза межами репетицій, поїздок, сцен? Чи впливає воно на служіння, яке ви несете? А: звичайно ж впливає! Особисто я завжди виконую те, про що співаю. Кожне вимовлене слово походить із мого серця. Я постійно втілюю у життя те, про що співаю! 1. От ви сьогодні співали таку пісню, у якій промовляли: «Ти покли – я почую, Ти поклич – я піду за Тобою, мій Бог, до краю зелі…» І ви готові піти на край землі, якщо вас покличе Бог? А: ну а як же?! Коли ми любимо Бога – ми готові ради Ньго на все! Б: Дійсно, дуже важливо, щоб кожне наше слово було щирим. Адже Бог знає наші серця та їхній стан. Тому треба завжди пильнувати, щоби наші слова співпадали із нашими вчинками. 2. Знаєте, - це дуже хороше інтерв’ю. Самі ваші обличчя можуть багато засвідчити нам. Коли люди ходять у світлі, як і Христос Сам ходив у світлі, то їхні обличчя світяться любов’ю. Ще аж 2000 років назад апостол Петро писав до коринтян: «Коли говорю мовами людськими й ангельськими, та любови не маю, - то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!» 1Кор.12:1. Ще у ті далекі часи люди знали, що те, що у них на серці – те і на язиці. І що від Бога не можна сховати стан своєї душі. 1. Наш час спливає. І спливає наша молодість. Тому на кінець я хочу вам побажати: не тікайте від Бога. Не бійтеся виконувати те, що ви Йому обіцяли! Ще при житті на цій землі Ісус казав: «Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений» Мт. 12: 33-37. Ви знаєте, через що пройшов Йона із-за свого непослуху. Пам’ятайте: Господь вірний своїм обітницям – будьте ж і ви Йому вірні! Всі: амінь! Заінчується інтерв’ю (перша дія). Всі дякують один одному, пожимають руки і т. п. Треба зробити невеличку перестановку (це має бути дуже швидко). Дія друга Показуємо доми А. і Б. (дві лавки по різних боках - це дві квартири). Треба виключити світло. Хтось сидить за кафедрою і підсвічує те, що буде відбуватися. Можна і з включеним світлом. Ніч. А. і Б. сплять ( на лавках). Музика. Входить ангел. Підходить до А. і починає говорити: Ангел: збудись! Ставай! Ти Мені потрібна! Вона довго не хоче ставати, відмахується і т.п. Нарешті вона пробудилась. Стає з лавки, тримається за голову, має незадоволений вигляд… Ангела вона не бачить.( ангел завжди має бути ззаді них) А: ну невже поспати спокійно не можна! Від того голосу вже голова розколюється! Ангел: ти потрібна Мені. А: кому ще я потрібна о такій годині? (ангел стоїть за спиною. Вона його не бачить, лише чує голос). Ангел: доню, пам’ятаєш, ти казала, що підеш за Мною, коли я тебе покличу? А: Бог?! ( оглядається, але не бачить Його) Ангел: так. Це Я. Йди за Мною. А: стоп! Стоп! Стоп! Куди це ще я маю йти о такій то порі?! У мене ще все добре з головою! Ангел: Далеко звідси є одна сім’я, яка зараз дуже голодує. Вони вже ось третій день живуть на вулиці і їм немає куди голови прихилити. Поможи їм! У тебе є хліб, яким ти можеш поділитися, і руки, які можуть попіклуватися про них. А: Ти що, смієшся? Щоб я помагала якимсь бомжам?! Та ніколи! Ото приїду до них, а вони мене обкрадуть та ще й ножа у спину вставлять! Ангел: ти ж тільки вчора сказала, що готова ради Мене на все! А: Аха! Це ж були всього лише слова! Подумаєш, сказала… Треба ж було на публіці достойно себе показати! Та й… це було вчора… Ангел: ти… А: (дуже швидко перебиває) відчепись від мене! Я тобі все сказала! Знайди Собі когось іншого! Вертається до лавки, бере з собою покривало, накидає на себе і дуже незадоволено йде. Ангел має показати, що він засмутився. Проте через деякий час він піднімає голову, усміхається і йде у сторону другої лавки.(Б) Ангел: доню, проснись! Б. помало стає, озирається навкруги, але не помічає ангела. Тоді вона стає на коліна і молиться: Б: Говори! Говори, Господи! Що Ти хочеш мені сказати? Ангел: ти потрібна Мені! Б: Батьку, що я можу зробити для Тебе? Ангел: іди за Мною. Б: веди мене, мій Бог! Стає з колін і йде за ангелом. Зі сцени йдуть всі дія друга закінчилася) Дія третя Включається світло. На сцену знову виходить музична група. Показано, що у них репетиція. Є всі крім А. і Б. Забігає Б. , дуже щаслива, усміхнена і говорить: Б: послухайте! Послухайте! У мене така хороша новина! Всі зразу ж обступили її, розпитують… Г: розказуй, що ж там такого трапилося. Б: тиждень назад я познайомилася з однією сім’єю. Вони приїхали до нас з Італії відпочити. І от одного дня на них хтось напав. Їх дуже побили і відібрали все, що вони мали. Слава Богу, через кілька днів я їх зустріла. Навіть не знаю, як так вийшло, що ми познайомилися. Я запросила їх пожити у мене і помогла їм із документами… Як виявилося, їхні родич є директором оперного театру у Мілані! І тепер вони запрошують нас до себе! ( дві останні фрази говорить дуже піднесено) Всі радіють Г: Ла-Скала! Я не можу повірити! Ми ж про таке навіть не мріяли! В: Так значить, ми тепер зможемо прославити Бога в одному з найвідоміших театрів світу?! Б: це дійсно велике чудо! Бог такий добрий до нас! Всі радіють, вітають один одного, про щось розмовляють… Раптом вбігає А. Вона перелякана і розпачливо розмахує руками. Всі зразу підходять до неї, розпитують, що сталося… Вона з великим зусиллям говорить( голос має бути таким, ніби вона кожен звук причиняє їй біль. Він має бути хриплим і т.п., проте чітким) А: це кінець! Кінець моїй кар’єрі! Як я з таким голосом зможу виступати!? Лікарі кажуть, що це вже назавжди! Назавжди!!!!! Це не справедливо! ( має плакати, або ж притворитися, що плаче) Вона вибігає на перед сцени і звертається до залу: А: за що!????? Закриває очі руками і падає на коліна. Має показати, що плаче. Раптом всі завмирають і на сцену виходить ангел. Він стає ззаді А. і говорить: Ангел: «Отак як дороги свої вони повибирали, і до гидот тих своїх уподобання чує душа їхня, так виберу й Я їх на зведення, і предмета їхнього страху на них наведу, за те, що Я кликав - і ніхто відповіді не давав, говорив Я – й не чули вони, та чинили лихе в Моїх очах, і вибрали те, чого Я не жадав!» Ісаї 66:3-4
Кінець
На русском языке (перевод сделан при помощи Яндекс-переводчика)
Ибо от слов своих оправдаешься, и от слов своих будешь осужден
Действующих лиц – 7 (1-й и 2-й ведущие студии, Ангел (Бог) и еще 4 человек ( двое из них - главные герои)
Действие первое
1. Дорогие друзья! Наконец в нашу студию посетила известная всей Украине знаменитая и неповторимая музыкальная группа «Дорога в небо»! (название можно сменить) Встречайте! Под аплодисменты и крики выходит группа ( гитара, пианино и, по желанию, еще что-то). Садятся. 2. Ох, вы даже не представляете, какая это для меня честь принимать вас в своей студии! Вы своими песнями всколыхнули всю Украину! Ваша искренность, ваши чувства касаются наших сердец! А: спасибо, спасибо! Очень приятно слышать такие слова! Б: мы очень рады, что Бог действует через наши песни! В: и мы всегда готовы поделиться своим талантом с вами. 1. Ну так спойте нам! В: с удовольствием! Становятся на свои места и начинают петь «Ты позови, я услышу...» ( Эта песня подходит к содержанию сценки) Поют с эмоциями, возносят руки к небу, закрывают глаза и т.п. Надо показать, что это от души. После окончания садятся по местам. 2. О! Вы прекрасно пели! .. А теперь пришло время для интервью – и мы, и зрители с нетерпением ждем, когда вы поделитесь с нами секретом вашего успеха. В: Да тут и секрета никакого нет. Просто перед каждым нашим служением мы тяжело работаем. Репетиции по 3-4 часа даются не легко. И все время надо следить за тем, чтобы не покалечить свое горло. Что-то не то съел или выпил – и все. Пиши-пропало. Б: да, то что мы ответственно относимся к своему служению сыграло большую роль в том, что мы достигли таких результатов. Однако не надо забывать, что без Божьей помощи мы бы не сидели сейчас перед вами. Наша группа перед каждым выходом не сцену обращается к Богу в совместной молитве. Г: мы просим Господа помочь нам прославить Его так, как Он этого достоин. Б: и Он нас слышит! 1. А как насчет вашей жизни вне репетиций, поездок, сцен? Влияет ли оно на служение, которое вы несете? А: конечно же влияет! Лично я всегда выполняю то, о чем пою. Каждое произнесенное слово происходит из моего сердца. Я постоянно воплощаю в жизнь то, о чем пою! 1. Вот вы сегодня пели такую песню, в которой говорили: «Ты покли – я услышу, Ты позови – я пойду за Тобой, мой Бог, до края зелі...» И вы готовы пойти на край земли, если вас призовет Бог? А: ну а как же?! Когда мы любим Бога – мы готовы ради Него на все! Б: Действительно, очень важно, чтобы каждое наше слово было искренним. Ведь Бог знает наши сердца и их состояние. Поэтому надо всегда следить, чтобы наши слова совпадали с нашими поступками. 2. Знаете, - это очень хорошее интервью. Сами ваши лица могут засвидетельствовать нам. Когда люди ходят во свете, как и Сам Христос ходил во свете, то их лица светятся любовью. Еще 2000 лет назад апостол Петр писал к коринфянам: «Если говорю языками человеческими и ангельскими, а любви не имею, то стал я-медь звенящая или кимвал звучащий!» 1Кор.12:1. Еще в те далекие времена люди знали, что то, что у них на сердце – то и на языке. И что от Бога нельзя скрыть состояние своей души. 1. Наше время истекает. И всплывает наша молодость. Поэтому на конец я хочу вам пожелать: не убегайте от Бога. Не бойтесь выполнять то, что вы Ему обещали! Еще при жизни на этой земле Иисус говорил: «Ибо от слов своих оправдаешься, и от слов своих будешь осужден» Мф. 12: 33-37. Вы знаете, через что прошел Иона из-за своего непослушания. Помните: Господь верен своим обетованиям – будьте же и вы Ему верны! Все: аминь! Заінчується интервью (первое действие). Все благодарят друг друга, пожимают руки и т. п. Надо сделать небольшую перестановку (это должно быть очень быстро).
Действие второе
Показываем дома А. и Б. (две скамейки по разным сторонам - это две квартиры). Надо выключить свет. Кто-то сидит за кафедрой и подсвечивает то, что будет происходить. Можно и с включенным светом. Ночь. А. и Б. спят ( на скамейках). Музыка. Входит ангел. Подходит к А. и начинает говорить: Ангел: Проснись! Встань! Ты Мне нужна! Она долго не хочет становиться, отмахивается и т.п. Наконец она пробудилась. Становится со скамейки, держится за голову, имеет недовольный вид... Ангела она не видит. (ангел всегда должен быть сзади них) А: ну неужели поспать спокойно нельзя! От того голоса уже голова раскалывается! Ангел: ты нужна Мне. А кому еще я нужна в такое время? (ангел стоит за спиной. Она его не видит, только слышит голос). Ангел: доченька, помнишь, ты говорила, что пойдешь за Мной, когда я тебя позову? А Бог?! ( оглядывается, но не видит Его) Ангел: да. Это Я. Иди за Мной. А: стоп! Стоп! Стоп! Куда это я должен идти в такой-то поре?! У меня еще все хорошо с головой! Ангел: Далеко отсюда есть одна семья, которая сейчас очень голодает. Они уже вот третий день живут на улице и им некуда приклонить голову. Помоги им! У тебя есть хлеб, которым ты можешь поделиться, и руки, которые могут позаботиться о них. А: Ты что, смеешься? Чтобы я помогала каким-то бомжам?! И никогда! Вот приеду к ним, а они меня обворуют да еще и нож в спину вставят! Ангел: ты же только вчера сказала, что готова ради Меня на все! А: Аха! Это же были всего лишь слова! Подумаешь, сказала... Надо же было на публике достойно себя показать! Да и... это было вчера... Ангел: ты... А: (очень быстро перебивает) отстань от меня! Я тебе все сказала! Найди Себе кого-то другого! Возвращается к скамейке, берет с собой покрывало, набрасывает на себя и очень недовольно уходит. Ангел должен показать, что он расстроился. Однако через некоторое время он поднимает голову, улыбается и идет в сторону второй скамейки.(Б) Ангел: доченька, проснись! Б. помалу становится, озирается по сторонам, но не замечает ангела. Тогда она становится на колени и молится: Б: Говори! Говори, Господи! Что Ты хочешь мне сказать? Ангел: ты нужна Мне! Б: Отцу, что я могу сделать для Тебя? Ангел: иди за Мной. Б: веди меня, мой Бог! Становится с колен и идет за ангелом. Со сцены уходят все действие вторая закончилась) Действие третье Включается свет. На сцену снова выходит музыкальная группа. Показано, что у них репетиция. Есть все кроме А. и Бы. Забегает Бы. очень счастливая, улыбающаяся и говорит: Б: послушайте! Послушайте! У меня такая хорошая новость! Все сразу же обступили ее, расспрашивают... Г: рассказывай, что же там такого случилось. Б: неделю назад я познакомилась с одной семьей. Они приехали к нам из Италии отдохнуть. И вот однажды на них кто-то напал. Их сильно избили и отобрали все, что они имели. Слава Богу, через несколько дней я их встретила. Даже не знаю, как так получилось, что мы познакомились. Я пригласила их пожить у меня и помогла им с документами... Как оказалось, их родственник является директором оперного театра в Милане! И теперь они приглашают нас к себе! ( две последние фразы говорит очень возвышенно) Все радуются Г: Ла-Скала! Я не могу поверить! Мы же о таком даже не мечтали! В: Так значит, мы теперь сможем прославить Бога в одном из самых известных театров мира?! Б: это действительно большое чудо! Бог такой добрый к нам! Все радуются, поздравляют друг друга, о чем-то разговаривают... Вдруг вбегает А. Она испуганная и отчаянно размахивает руками. Все сразу подходят к ней, спрашивают, что случилось... Она с большим усилием говорит( голос должен быть таким, будто она каждый звук причиняет ей боль. Он должен быть хриплым и т.п., однако четким) А: это конец! Конец моей карьере! Как я с таким голосом смогу выступать!? Врачи говорят, что это уже навсегда! Навсегда!!!!! Это не справедливо! ( должно плакать, или же притворитися, что плачет) Она выбегает на перед сцены и обращается к залу: А: за что!????? Закрывает глаза руками и падает на колени. Должен показать, что плачет. Вдруг все замирают и на сцену выходит ангел. Он становится сзади А. и говорит: Ангел: «Так как дороги свои они забрали, и до тех гадостей своих предпочтениях слышит душа их, так выберу Я их на возведение, и предмета страха на них бедствие, за то, что Я звал - и никто ответа не давал, Я говорил – и они не слушали, а делали злое в очах Моих и избирали то, что неугодно мне» Исаии 66:3-4
Конец
|